Блогінг як захоплення
Через цю стадію я пройшов дуже швидко – хоча до сих пір вона частково проявляється у моїй діяльності. Чистому “захопленню” зазвичай притаманна безцільність, чи, точніше кажучи – відсутність розуміння цілей (і не бажання ними “заморочуватися”). У мене був такий “безцільний”
блог на ЖЖ, який я вів виключно для задоволення. Його майже ніхто не читав, але навіть кількох десятків друзів вистачало для того, щоб продовжувати там щось писати.
Мій
особистий блог, став своєрідним продовженням блога на LiveJournal. Якщо можна так висловитися – це найбільш безцільний із трьох блогів, яким я продовжую приділяти час. Втім навіть він – це вже не просто захоплення, а радше намагання структурувати свої інтереси та отримати зворотній зв’язок від спільноти.
Чесно кажучи, я вважаю, що неможливо вести блог, якщо хоча б частково не захоплюватися ним і не отримувати кайфу від самого процесу викладення думок “на папері”, публікації статей та спілкування зі спільнотою. Більшість людей, до речі, все життя вважають блоги не більш, ніж захопленням, і при цьому отримують задоволення від їх розвитку та підтримки.
Блогінг як самоціль
Іноді автори персональних блогів починають розуміти, що на хобі можна заробляти, і перетворюють свої щоденники на джерело прибутку. Результатом поєднання захоплення та монетизації зазвичай виходять доволі якісні тематичні ресурси.
Набагато гірше, якщо автор переходить до монетизації не маючи первинного захоплення блогами (тобто переступаючи через першу стадію). Наприклад, автор прочитав статтю про заробіток в інтернеті, в якій розповідається, скільки можна заробити на веденні блога – і ось він уже створює власний проект з метою подальшої монетизації. Щось хороше з цього виходить вкрай рідко.
В моєму випадку захоплення блогами та думки про можливий прибуток вилилися у створення
“Української блогосфери”. Хоча навіть в цьому проекті бажання займатися улюбленою справою превалювало над бажанням отримувати гроші. І я дуже радий, що одразу обрав правильний підхід, бо, оглядаючись назад, бачу, що якби поставив гроші самоціллю – заробив би набагато менше і зрештою закинув би цю невдячну справу.
Цей етап називається “блогінг як самоціль” тому, що для успішної монетизації вам дійсно потрібно найбільше уваги приділяти блогу (навіть якщо для цього доводиться жертвувати чимось іншим). При такому підході блог опиняється в “центрі всесвіту”, а все інше обертається навколо нього. Ви підлаштовуєтесь під найбільш ефективні моделі розвитку блога, навіть якщо вам вони не надто імпонують. Ви намагаєтесь писати популярні статті, навіть якщо це не зовсім ваш стиль. Traffic is a king! Клієнт завжди правий!
Блогінг як інструмент
Я щасливий, що дедалі більше наближаюся до розуміння та концептуального ставлення до блога, як до інструмента. Адже це, мабуть, єдиний спосіб отримувати завдяки блогові доволі значний прибуток, не “возносячи” при цьому сам блог до рангу “божества”.
При такому сприйнятті ваш проект стає інструментом, завдяки якому ви просуваєте свій інший продукт, але головне – свій бренд. Ви формуєте спільноту і водночас позиціонуєте себе як експерта в обраній сфері. І найголовніше – прямого прибутку ніхто не відміняв. Адже текстова та банерна реклама, розміщена на блозі, продовжуватиме приносити якісь гроші. Просто вам більше не обов’язково витрачати весь свій час та зусилля, щоб максимізувати кількість цієї реклами.
Блог про Flash та ActionScript – це реалізація мого інструментального розуміння блога. Рекламу з нього я поки-що не продаю. Зате він допомагає мені розвиватися і дуже швидко навчатися програмуванню та розробці у середовищі Флеш. Найближчим часом (сподіваюся, до кінця квітня) я закінчу свій перший досить об’ємний ігровий проект.
А що блогінг для вас?
